![]()
Пользовательского поиска
|
РОЗДІЛ 2.
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОНТРАКТУ.
§1. Характеристика законодавства, що
передбачає можливість укладення трудового договору у формі контракту.
В теоретичному і практичному аспектах однією з
неврегульованих проблем необхідно визнати питання, що стосується сфери
застосування контрактної системи найму і кола осіб, тобто суб'єктів
правовідносин, що виникають на базі трудового контракту. Чітке визначення сфери
застосування і учасників контракту як особливої форми трудового договору має
велике теоретичне і практичне значення, оскільки від цього залежать гарантії
трудових прав працівників, зайнятих в різних галузях економіки України.
Як підкреслювалось в частині третій ст. 21 КЗпП , сфера
застосування контракту визначалась законодавством (законами України, постановами
Президії Верховної Ради України, Указами Президента й нормативно-правовими
актами Кабінету Міністрів України). Усього нині чинними є близько 60
законодавчих та інших нормативно-правових актів, які є правовою базою для
застосування контракту.[1]
Вивчення стану даного питання і правозастосувальної
практики свідчить про те, що, на жаль, на практиці домінують не закони, а
чисельні підзаконні акти; відсутня систематизація законодавства, що регулює
контрактну форму найму. Підзаконні акти не узгоджені, а часто й суперечать
законам.
Однак контракт як особлива форма трудового договору має
спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативи та самостійності
працівника, враховувати його індивідуальні здібності і професійні навички,
забезпечувати передбачену законодавством його правову і соціальну захищеність.
Попри застереження, що містяться в КЗпП України та інших нормативних актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладення ними трудових договорів у формі контрактів,
![]() |