Пользовательского поиска
|
внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю
України" від 24 грудня 1999 року, сфера застосування контракту обмежена
лише законами.[1]
Через це нормативно-правові акти Президента України,
Кабінету Міністрів України підлягають приведенню у відповідність до ухваленого
Закону України.
Контракти, укладені на законних підставах до введення в
дію змін до КЗпП від 24.12.1999, продовжують діяти і можуть бути припинені лише
з підстав, передбачених законодавством або самим контрактом. Тобто даний закон
зворотної сили не має.
Враховуючи вищесказане, на даний момент контракти можуть
укладатися з наступними працівниками:
1) 3 керівником підприємства (ст. 16 Закону України "Про підприємства в Україні").[2] Президент і Кабінет Міністрів України надають велике значення контрактам, що укладаються з керівниками підприємств, які перебувають в загальнодержавній власності. Багаторазово вносились зміни в Типову форму контракту з керівником підприємства, що перебуває у загальнодержавній власності. Давались вказівки про доповнення цих контрактів. Постановою Кабінету Міністрів від 5 серпня 1997 року № 846[3] передбачено створення Генерального реєстру контрактів з керівниками державних підприємств, установ, організацій і головами правлінь акціонерних товариств, контрольні пакети яких належать державі. Ст. 16 Закону "Про підприємства в Україні" є основою для укладення трудових контрактів і з керівниками підприємств недержавної форми власності. Проте, Типова форма контракту з керівником підприємства, що перебуває в загальнодержавній власності, в цьому випадку може використовуватися лише як методичний матеріал. При укладенні контракту з керівником підприємства недержавної форми власності має застосовуватися Типова форма контракту з працівником, затверджена
[1] Праця і зарплата. - 2000. - № 3 (199). - с. 1
[2] Закони України. - т. 1. - К., 1995
[3]
Офіційний вісник України. - 1997. -
№ 32