![]()
Пользовательского поиска
|
року "Про судову практику в справах про
відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх
працівниками").[1]
Як бачимо, між нормами, що містяться в п. 20 Положення і п. 4 згаданої
постанови Пленуму, певне протиріччя. З одного боку. Положення забороняє
застосовування до працівника повної матеріальної відповідальності, крім
передбачених у ст. 134 КЗпП випадків, а постановою застосування такої
відповідальності допускається. Як вийти з такої ситуації? Вважаю, що наведена
вище постанова Пленуму Верховного Суду суперечить нормі ст. 9 КЗпП в нині
існуючій її редакції. Сьогодні умова, що міститься в п. 4 постанови Пленуму №
14, суттєво погіршує становище працівника у порівняні з чинним законодавством.
В наведених та інших випадках працівнику можуть бути
відшкодовані і моральні збитки. При вирішенні даного питання діють Правила
відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівником
ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконання ним трудових обов'язків.[2]
Трудове право не допускає стягнення з працівника того
прибутку, який роботодавець міг би отримати, але не отримав у зв'язку з
протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Тому якщо така умова була
включена до змісту контракту, вона повинна бути визнана недійсною. В цьому
проявляється захист трудовим законодавством заробітної плати працівника.[3]
Названі вище факультативні (додаткові) умови трудового договору (контракту) не є вичерпними. Вони бувають різними за характером і призначенням. Навіть без них трудове правовідношення може виникнути. Але якщо якась сторона висловила бажання зазначити будь-які умови, то поки домовленості по них не буде досягнуто, (тобто, поки сторони не дійшли згоди
[1] Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних та кримінальних справах//Бюллетень законодавства і юридичної практики. - 1995. - № 1. - с. 295-303
[2] Урядовий кур'єр. - 1994. - 2 липня
[3] Баранюк Ю. Особливості змісту трудових контрактів./ЯІраво України. - 1998. - № 4 . – с.84
![]() |