![]()
Пользовательского поиска
|
В И С Н О В
О К
Аналіз правових норм, що регулюють контрактну форму
трудового договору і правозастосувальної практики, дозволяє зробити наступні
висновки.
Контрактна форма трудового договору покликана більш
ефективно обслуговувати потреби суб'єктів підприємницької діяльності в умовах
переходу до ринку і бути вигідною для обох сторін трудових відносин. При
раціональному використанні контрактної системи вона здатна забезпечити
оптимальний баланс інтересів працівників і роботодавців, підвищення економічної
ефективності і рентабельності виробництва. Це шлях до подолання дешевої,
знеціненої і безвідповідальної праці.
Трудовий контракт доцільно застосовувати лише в тих
випадках, коли мова йде про найм висококваліфікованих спеціалістів, на яких
покладено важливі обов'язки і яким в зв'язку з цим необхідно надати режим
найбільшого сприяння з врахуванням їх здібностей, встановлюючи для них більш
високий рівень матеріального стимулювання, соціально-побутового і медичного
обслуговування порівняно з чинним законодавство.
Введення контрактної системи найму дозволяє легко
позбавлятися безініціативних працівників і сформувати міцні мобільні колективи.
Проте перехід на широке застосування контрактної системи
на даний момент практично неможливий через відсутність об'єктивних економічних
і організаційно-правових умов. Сфера застосування контракту, коло його
суб'єктів повинні жорстко регулюватися законодавством і не підлягати розширеному
тлумаченню. Чинність великої кількості несистематизованих нормативних актів в
сфері укладення трудового контракту ускладнює можливість правильного
застосування на практиці і є однією з головних причин порушення трудових прав
працюючого персоналу.
На практиці спостерігається тенденція підміни інституту трудового договору інститутом контракту. По суті контракт, як особлива форма строкового трудового договору, трансформувався в правовий інститут, що
![]() |